• “Молитва Ісусова, яка відмовляється з вірою і в простоті серця, завжди душеспасаюча. Шкодити може “художество”, яке з нею поєднують. Від цього остерігатися потрібно”. - Святитель Теофан Затворник.

• “Не вимовляй молитви спішно, одну швидко за другою; роби після кожної молитви короткий відпочинок, і тим самим дозволь розуму зосередитись. Вимовляння молитви без зупинок розсіює розум. Переводь дихання обережно; дихай тихо і повільно: цей механізм оберігає від розсіяності. Закінчивши молитись Ісусовою молитвою, не вдавайся в різні роздуми і фантазії, завжди пусті, облесливі та обманливі, але по напрямку, який отримав в молитовному подвизі, проведи час до сну. Склонюючись на сон повторюй молитву; засинай з нею. Привчи себе так, щоб прокинувшись зі сну, першою твоєю думкою, першим словом і ділом була Ісусова молитва. Промовивши її декілька разів – вставай з ліжка та спіши на утреню”. - Святитель І.Брянчанінов.

• “Хто в серці, той безпечний. Ще безпечніше, хто болізно припадає до Бога на всякий час у скрусі, з молитвою про визволення з самообману”. - Святитель Теофан Затворник.

• “Наші суспільні та економічні постави, наші відносини міжособові, наш добір приятелів, праці, на все це має вплив наш зв`язок з Богом, який виражається в приватній молитві”. - W.A. Barry.

• “Чи не забуває він, що діло не в словах і не в кількості молитв Ісусових, а в навикненню бути завжди в пам`яті про Господа”. - Святитель Теофан Затворник.

• “Не дивно, коли у нього плід молитви визначається тільки теплотою і солодкістю. Це – сластолюбство духовне. Головне – страх Божий і дух сокрушений...” - Святитель Теофан Затворник.

• “...коли є в серці почуття, тоді увага не відходить від серця... приступаючи до Ісусово молитви, не інакше як наперед збудивши в серці яке-небудь святе почуття, то увага не відійде тоді від серця, з увагою буде там і розум, і -глибока молитва....Яке почуття? ...Славословя, подяка, скруха, страх Божий і інше...” - Святитель Теофан Затворник.

• “Деколи під час Богослужень корисніше молитись Ісусову молитву, ніж слухати що читають і співають... Тут потрібно мати розсудливість”. - Святитель Варсонофій.

• “Єдине правильне наставлення при Ісусовій молитві, це – покаяння і сокрушення за гріхи, яке далеке від всякого осудження і уваги до життя інших”. - Ігумен Нікон.

• “Інакше як безперервною молитвою неможливо наблизитись до Бога”. - Святий Ісаак.

• “Старайся всіма силами пам`ятати Господа. Без призивання імені Ісуса Христа біси будуть лізти до нас, творити всілякі пакості, мучити, тягнути до себе в безодню”. - Ігумен Нікон.

• “А Господь говорив: “Царство Боже всередині вас є”. От чому святі отці так переконливо пропонують всім, по-можливості, завжди молитись Ісусовою молитвою. Через неї людина входить в себе. Пишу про це тепер тому, що під час довгих церковних служб, особливо великопосних, дуже зручно і легко молитись Ісусовою молитвою і молитись напротязі довшого часу. Дуже раджу тобі не легковажити порадами Святих Отців. Диявол всіляко відводить людину від цього ділання. Потрібно це знати і противитись цьому, і привертати себе до цієї особливої молитви”. - Ігумен Нікон.

• “Повітря сердечної радості та тишини сповнюється від крайньої уваги” - Святий Ісихій.

• “Якщо не зручно входити в серце, то треба використати всеможливу увагу, яка відкриє сердечний вхід” - Свят. Никифор монашест.

• “Бажаючий досягнути молитви повинен триматись самоти, остерігатись розмов з людьми, молитись не спішно і не багато відразу, а з невеликими зупинками, вглиблюючи розум в слова, так як при уважному читанні”.
  
• “Коли взявся за діло молитви, тоді слід читати такі книги, в яких пишеться про внутрішнє життя, тверезість і молитву”. - Святий Григорій Синаїт.

• “У випадку внутрішнього розслаблення треба молитвословити, або прочитати твори отців, використовувати весел не потрібно, коли вітер дує”. - Святий Григорій Синаіт.

• “Внутрішня молитва – мистецтво, яке без праці і поту вводить ділателя в пристановище безпристрасності” - Свят. Никифор монашест.

• “Людина подібна до дерева: труд тілесний – листя, а хоронення серця – плід”. - Свят. Никифор монашест.

• “Потрудися зайти у внутрішню скарбницю свою і побачиш скарб небесний”. - Святий Ісаак Сирін

• “Як чоловік, що повернувся з чужої сторони в свій дім, сам себе не пам`ятає від радості, побачивши родину: так і розум, коли з`єднається з серцем, сповнюється незбагненної радості і веселості”. - Свят. Никифор монашеств.

• “В той час, коли в нас немає імені Ісусового, стікається в нас все погане і погублююче; так і в той час, коли воно в нас є, все противне відганяється, ніщо добре не пропадає, і немає нічого, щоб ми не могли виконати”. - Святі Ігнатій і Каліст

• “Вночі або вдень сподобить Господь чисту і нерозсіяну молитву відчути -залиши тоді правила всі, і скільки є сили приліпляйся до Господа Бога, і Він просвітить серце твоє в діланні духовному”. - Св. Ісихій

• “Хто немає чистої від думок молитви, той немає зброї на боротьбу, молитви, яка б безперервно діяла у внутрішній скарбниці душі”. - Св. Ісихій

• “Наскільки уважно бережеш розум, настільки з теплим бажанням будеш молитися Ісусу; і знову настільки байдуже наглядаєш за розумом, настільки віддалишся від Ісуса”. - Св. Ісихій

• “Хоронення розуму з Божою допомогою і ради єдиного Бога роблене, встановившись в душі, дає розуму мудрість до ведення подвигів по Бозі; а також дає можливість, щоб по Богу будувати зовнішні діла і слова, з роздумуванням безпомилковим”. - Св. Ісихій

• “Сонце, проходячи над землею, робить день, а святе ім ` я Господа Ісуса, неперестанно сіяє в душі, народжує безліч сонцевидних думок”. - Св. Ісихій

• “В введенні внутрішньої боротьби поступай так: з тверезістю сполучай молитву , і буде тверезість посилювати молитву, а молитва – тверезість”. - Св. Філофей Синайський

• “З крайньою напругою уваги бережи свій розум, Як тільки помітиш ворожу думку, в цей же час постав опір їй, але разом з цим спіши прикликати Христа Господа на відплату”. - Св. Філофей Синайський

• “Як лікар знаходить найкращі ліки або пластир на рану хворому – і вони діють, причому хворий не знає як це робиться; так точно і ім ` я Боже, яке призиваємо вбиває всі пристрасті, хоч ми не знаємо, як це робиться”. - Святі Варсонофій і Йоан

• “Неперестанною молитвою і поученнями в Божих писаннях відкриваються розумові очі сердечні і бачать Царя сил, і буває радість велика, і сильно розпалюється в душі божественне бажання нестримане, причому втягується туди і тіло дією Духа і людина робиться духовною”. - Св. Филимон

• “Старатись нічого не робити по чоловікоугодництву і берегтись ворожнечі з ким-небудь з братів, щоб не віддалити себе від Бога”.

Цитати з книги “Свод Отеческих Уроков”

• “Частота, тобто багаторазове повторення молитви Ісусової”.

• “Увага, заглиблення розуму в Ісуса Христа, відганяючи інші думки”.

• “Переміна молитовних слів, тобто промовляння Ісусової молитви інколи повної, інколи скороченої”.

• “Почасовість, тобто, щоб були то молитва, то читання псалмів, то сидіння, то стояння з простертими руками, то знову молитва Ісусова і після обіднє читання отців”

• “Ходити перед Богом, тобто, щоб завжди відчувати присутність Божу і при всякій діяльності пам ` ятати про Бога”.

• “Відкинення світу, при гадці про смерть і молитовній солодкості”.

• “Неперестанне призивання імені Ісуса Христа на всякому місці і часі, на одинці голосно, а при людях тільки розумом”.

• “Засинання з Ісусовою молитвою”.

• “Зовнішню молитву про внутрішню:

• сядь або краще стань в глухому куті в молитовному положенні;
• перед початком положи кілька поклонів і не розслабляйся;
• знайди уявою місце серця під лівим сосцем і там зупинись увагою;
• зведи розум з голови в серце і говори: “.....”, тихо устами або одним розумом, як буде вигідно, не спішно, з острахом;
• старайся в цей час, скільки можливо, зберігати увагу і не приймати в розум ніяких думок: ні поганих, ні добрих;
• май спокійне терпіння, положивши стояти довго з забуттям всього;
• тримай умірену стриманість і коліноприклонення роби по силі;
• тримайсь мовчанки;
• після обіду небагато читай Євангеліє і тих отців, які роздумують про внутрішнє ділання і молитву;
• сон – 5 або 6 годин;
• інколи зовнішньою молитвою випрошуй внутрішню;
• не торкайся такого діла, яке розсіює;
• частіше перевіряй свій досвід по настановах отців”.

Цитати з книги “Основи християнської православної віри”

• “Справжнє побудження до молитви породжує безперервну пам ` ять про Христа, коли серце з ним з ` єднано, а ім ` я Його в середині душі. Така молитва регулює все життя християнина при допомозі святої рухомої сили; це і є – молитва Ісусова”

• “Розум повинен бути тільки в молитві без всяких уяв”.

• Два періоди досвіду молитви Ісусової:
  1. Період діяльний , для початкуючих; це період творення молитви тільки при власному зусиллі, коли благодать Божа співдіє з молільником, але не дається відчути; це період праці, впертої боротьби за опанування уваги, вглиблення покаянної свідомості, утримання в собі почуття гріховності і скрухи;
  2. Період споглядання, коли Божа благодать являє свою відчуттєву присутність і дію, з`єднує розум і серце молільника; це період сердечної теплоти, саморухомої молитви і видіння, це молитва досконалих.

• Душою і ціллю молитви в цих двох періодах завжди залишається покаяння.

• Забороняється торкатися Ісусової молитви в тому випадку, якщо захоплений пристрастю хоче залишитися в своєму пристрасному захопленні. При цьому всередині є розлад, який проганяє мир і спокій сердечний.

Цитати з книги “Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві”

• “При голоді, холоді чи будь-якій хворобі або приниженню від людей, ревно промовляй молитву, згадуючи про її благодать і все перейде”

• “Час від часу треба читати “Добротолюбіє” або інших отців про Ісусову молитву, щоб перевіряти відчуття, не прийняти природних дій за благодатні і не загордитися скорим успіхом в молитві”

• “Наслідки внутрішньої молитви дають можливість зрозуміти будь-яке писання”

• “Ісусова молитва є скорочення всієї Євангелії”

• “Перепони сердечної молитви нападають з двох сторін, якщо вона не може відвернути від молитви суєтними думками і гріховними задумами, то відновлює в пам`яті повчальні спогади або вносить прекрасні думки, щоб тільки чим-небудь відвернути від молитви”

• “На кожне прошення наше “...помилуй мене грішного”, таємний голос Божий відповідає: “дитино, відпускаються тобі гріхи твої”

• “Ісусова молитва, повторювана часто, має величезну силу і вигідно відкриває серце і освячує”

• “Без частого прикликання імені Ісуса Христа не можливо очистити серце”.

• “Якщо б людина якомога частіше призивала ім ` я Боже, то не впадала б в прогріхи”

• “Ніхто не може втримати розуму свого сам, тому при нечистих думках частіше і більше прикликай ім ` я Ісуса Христа і думки самі втихнуть”.

• “Ім`я Ісуса Христа має в собі самосуттєву і самодіючу доброчинну силу”.

• “Не сумуй нечистотою або сухістю молитви, а з терпінням очікуй плодів від частого призивання імені Божого”.

• “Серце, навчене внутрішньої молитви, може завжди, при всіх заняттях (і фізичних і розумових), при всякому шумі безперешкодно молитися і призивати ім`я Боже”

• “Ті, які досягли сердечної молитви, не тільки в глибокому розумовому занятті, але навіть і в сні безперервно моляться”

• “Усний, але частий крик цей нечуттєвий робиться істинним криком серця, вглиблюється всередину, стає приємним, робиться ніби природним для душі, просвічує її, живить і веде до з ` єднання з Богом”.

• “В боротьбі з пристрастями ніяк не можна відступати від молитви. Проступки наші не тільки не повинні відвертати нас від внутрішньої молитви, викликаючи неспокій, смуток, але ще більше притягати до скорого повернення до Бога”.