Цими днями
Свята Церква вводить нас у благословенний час Великого посту. Християнська
традиція використовує різні назви для визначення цього періоду: Великий
піст, Чотиридесятниця, Великодній піст, Строгий піст та інші. Це є особливий
час для покаяння, молитви, боротьби з гріховними звичками. Хто як проведе
цей піст, так і зможе пережити і відчути торжество і велич Святого Христового
Воскресіння.
Сьогодні багато хто не розуміє значення посту, оцінюючи лише з відмовою від певних
продуктів харчування. Проте Великодній піст – це не тільки час, щоб менше їсти,
пити чи відказувати собі у розкошах чи задоволенні. Він має набагато глибший
зміст: це є період, коли слід більше задуматись над вартістю свого життя, над
своїм відношенням до Бога, ближнього, до самого себе. Цей піст є найбільш сприятливий
для виправлення наших помилок, для зміни способу думання, щоб навчитись нам дивитися
на все очима віри.
Святіший отець Іван Павло Другий, говорячи про Великий піст, наголошував на три
необхідні речі: молитва, піст і діла милосердя. Що значить молитва для сучасної
людини? Найперше, вона має властивість поєднювати нас з джерелом духовної сили,
яким є сам Господь. Адже тільки в злуці з Богом ми можемо бути справжніми людьми
і правдивими християнами, бо коли через молитву єднаємось із Всевишнім, то стаємо
вище наших гріховних звичок, вміємо прощати і терпіти інавіть любити своїх ворогів.
Про це говорить також і Святе Євангеліє:,,Без Мене ви нічого чинити не можете.’’(Ів.15:5)
Без Бога – ні до порога – споконвічна народна мудрість. Молитва просвічує наш
розум, дає йому збагнути правдивий сенс життя. Вона ж і зміцнює нашу віру, яка
визначає наше відношення до Бога. Молитвою можна все випросити. Святі Отці вважають
її матір’ю всіх чеснот. Просіть – і дасться вам, шукайте – і знайдете, стукайте
– і вам відчинять – слова Євангелія. Молитва, врешті-решт, скріпляє нашу слабку
волю, виробляє терпеливість, смирення, лагідність і любов навіть до ворогів.
Щоб корисно провести цей благословенний час посту, треба знати, як правильно
постити. Слід зауважити, що піст мусить бути зовнішнім і внутрішнім. Перший полягає
у відмові від їжі у певні дні (особливо середа і п’ятниця), або принаймні ми
стараємося не вживати продукти, які не є життєвою необхідністю і приносять більше
приємності. Сюди ж належить відкинення гріховних звичок, наприклад курити, часто
випивати, дивитись пусті фільми чи марнувати час на комп’ютерні ігри. Внутрішній
піст стосується більше нашої душі: це боротьба з гріховними думками, бажаннями,
відчуттями, це вміння прощати нашим ближнім. Таким чином, плекаючи світлі і правильні
думки і якнайчастіше звертаючи увагу на Божу присутність, ми поглиблюємо і зміцнюємо
своє молитовне життя. Цікавим є те, що зовнішній піст і внутрішній є взаємопов’язані.
Так їжа впливає на духовний стан людини, тобто її думки, бажання, почуття. У
християнській традиції завжди була практика , щоб під час посту відмовляти собі
у м’ясних стравах, які можуть обтяжувати наше тіло, а також і душу. Відрікаючись
від матеріального, ми отримуємо від Бога щось духовне, що є набагато цінніше
за попереднє. В цьому полягає правильний шлях до спасіння і вдосконалення духовного
життя.
Нарешті, неабияке місце у наших посних практиках повинні займати діла милосердя.
Саме вони уподібнюють нас до Господа, який є милосердний і люблячий батько, як
свідчить про це притча ,,Про блудного сина’’.Проявити милосердя і любов можна
в різний спосію: матеріальний – це допомога нашим ближнім, особливо тим, хто
терпить нестатки, скажімо нашим рідним чи знайомим на Україні. Жест милосердя
– це також добре і лагідне слово, розумна порада чи підтримка, молитва за тих,
хто потребує.
Святе Письмо
часто наголошує на вартості посту. Євангеліє від Св. Луки (2:37):,,Анна не відходила
від храму, служачи (Богові) вдень і вночі постом та молитвою’’. ,,…часто в праці
та втомі, в недосипаннях, часто в голоді та спразі, часто в постах, у холоді
й наготі.’’(2 Кор. 11:27) Книга Вихід (34:28):,,Мойсей був там з Господом сорок
днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, і написав на таблицях слова союзу,
десять слів.’’ Ісус Христос теж постив сорок днів і ночей у пустині. Є також
безліч інших прикладів строгого аскетичного життя апостолів пустельників, монахів,
а також і простих світських людей, які вміли правильно використовувати благословенний
час посту.
|
Піст, як було вже сказано, зміцнює наші духовні сили. Згадаймо слова Ісуса, коли
апостоли не змогли вигнати нечистого духа з біснуватого:,,Цей рід виганяється
молитвою і постом,’’ – говорить Господь до своїх учнів. Рід лукавий і злобний
– це нечисті духи, які на сьогодніший день досить вдало ,,працюють’’ і спричиняють
багато зла. Адже кожний гріх має свого духа, більше того, кожна негативна думка,
що ми приймаємо, або відкидаємо від свого серця, є теж носієм духа зла. Уявімо
собі, скільки таких духів ми набираємось протягом дня. Але коли в нас є правильне
відношення до Бога і поєднання з Ним через молитву, коли ми вміємо постити, зрікаючись
пустих думок і вчинків, тоді легко зможемо охоронити себе від різних негативних
впливів і навіть будемо допомагати іншим. Піст і молитва зміцнюють наше енергетичне
поле, тоді воно стає світле, і ніхто і ніщо не може на нас вплинути. І навпаки,
коли ми не вдосконалюємося на духовному рівні і наше серце є повне всілякого
беззаконня, нас дуже легко опановують злі духи, і часто ми відчуваємо вплив інших
людей, які, скажімо, займаються магією і можуть ,,витягувати’’ з нас життєву
енергію. Якщо ми з Богом, то нам нічого боятися, але якщо живемо гріховним життям,
то самі себе відкриваємо на зло. В цьому криється причина наших хворіб чи критичних
ситуацій, у які попадаємо. І навіть бувають смертні випадки.
Святі Отці у своїх творах мають також безліч гарних порад відносно правильного
розуміння посту. Так Святий Димитрій Ростовський говорить:,,Щоб мати ясний розум
і панування над пристрастями, постійно треба бути в пості і стриманості.’’ Святий
Василій Великий каже:,,Як отже хочеш зробити духа сильним, то тіло закуй постом.’’,,Піст
з розсудливістю є великим храмом всіх чеснот.’’(Св. Ігнатій Брянчанінов)
Отже, збагнувши важливість і необхідність посту, постараймося докласти всі зусилля,
щоб правильно використати цей благословенний час для вдосконалення свого духовного
життя і осягнення щасливої Вічності.
Слава Ісусу Христу!
о.
Теофан
,,Тому, що ми не постили, нас прогнано з раю. Чинімо, отже,
піст, щоб до раю знову повернутися! Хіба не бачиш, що Лазар через піст
увійшов до раю?... Не виправдовуйся неміччю тіла і слабістю! Це ж ти
не переді мною виправдовуєшся, але перед тим, хто все знає.’’ ( Св. Василій
Великий)
,,Піст завжди корисний для тих, що його радо приймають. Бо на такого,
що постить, не наважаться нападати злі духи. Навпаки, радше сторожі нашого
життя – ангели помагають тим, що постом очистили свої душі.’’(Св. Василій
Великий)
,,Якщо теперішній піст проведемо з такою ревністю, що цього тижня зовсім
перестанемо клястися, наступного подолаємо гнів, а через тиждень викорінимо
обмови, а в подальші тижні поправимося ще в іншому, то йдучи тією дорогою
вище і вище, мало-помалу осягнемо сам вершок чесноти.’’ (Св. Іван Золотоустий)
,,Чотиридесятниця – це час, призначений на покаяння. В цей час Свята
Церква готує вірних до великої події в їхньому житті, до найбільшої хвилини
в році – до Святого Пасхального Причастя. Від тієї хвилини може залежати
ціла вічність багатьох душ: щаслива вічність зі Святими в небі або бездонне
нещастя відкинення і прокляття в день Страшного Суду.’’ (Митр. Андрей
Шептицький, Заклик до покаяння)
|
